Без сумніву, пізнавальна можливість мистецтва незрівнянна з можливостями науки щодо встановлення та з’ясування об’єктивних властивостей дійсності. Але мистецтво пізнає дійсність співвідносно з людиною, в усьому багатстві форм, що сприймаються людською чуттєвістю. Це дає можливість мистецтву відкривати нове у відомому або нові процеси у тому, що вже визнано (наприклад, відкриття Л. Толстим “діалектики” людської душі або Ф. Достоєвським “двоїстості”). Фахівці вже дуже давно з ‘ясували, що різні кольори картин і фотографій можуть підвищувати настрій, приводити емоції в порядок і в деяких випадках виліковувати. Однак у деяких людей досі може виникати питання про те, навіщо потрібно мистецтво зображень. Їх можна спостерігати в школах, дитячих садках, навчальних закладах і на деяких робочих місцях.
Мистецтво — це далеко не тільки зібрання художніх творів, якими б прекрасними й значущими вони не були, це, насамперед і головним чином, — жива людська діяльність, без якої і будь-які шедеври втрачають свою цінність. Визначити неможливо поняття мистецтва не означає, звичайно, що це поняття неможливо якось роз’яснити, не претендуючи при цьому на строгість і однозначність давати пояснення. Сутність того, що ми звикли називати художнім образом, у тому й полягає, що він в обмеженій формі виражає безмежний зміст, у малому виражає велике, в окремому — всезагальне. Мистецтво слова в літературі займає головну позицію, оскільки завдяки значенню слова створюються світові літературні шедеври. Автор змушує автора мріяти, радіти, сумувати, переживати, а головне занурюватися в інший світ. Мистецтво висловлює естетичне ставлення до світу і мало пов’язане з утилітарними (побутовими, практичними) потребами людини.
Деякі первісні зображення доволі натуралістичні, такі як зображення тварин. В первісних суспільствах мистецтво виконує магічну функцію, слугує вираженням колективних вірувань і відіграє важливу роль у ритуалах єднання. Водночас культура первісних народів історичного часу засвідчує, що їм не чужа творчість задля самого естетичного задоволення. Дизайнери, як і будь-які інші художники, стежать за тим, що роблять їхні колеги. Це запозичення ідеї і переробка її під власне бачення. Всім відомий творчий дует Dolce & Gabbana часто кладе в основу своїх колекцій твори світових художників. А часом вони примудряються надихатися навіть керамічною мозаїкою.
З огляду на це воно є важливою складовою ідеології. Мистецтво здатне здійснювати як конструктивний, так і деструктивний вплив на особистість і суспільство. З 6 жовтня 2023 року вже не можна подати заявку на золоту візу в обмін на інвестиції в нерухомість у Португалії. http://mst.nure.ua/index.php/en/for-students Однак у “старих” власників золоті візи не заберуть. Є ще другий варіант – внести до переліку традицію міського щедрування і «Щедрик» – як головну мелодію. Насправді можна знайти колективи, які колядують зі «Щедриком» Миколи Леонтовича у різних варіантах (обробках)».
Тому над його створенням працюють червонодеревники і живописці. Церкви завжди будували, не шкодуючи сил і часу, адже саме завдяки цим будівлям кожен православний людина має можливість піти від мирських турбот, полегшити свою душу і страждання. Функція передбачення (“кассандрівське начало”, або мистецтво як віщування) має свій прояв у тому, що, подібно до античної Кассандри, яка пророкувала загибель Трої у часи її розквіту, мистецтво здатне прогнозувати майбутнє. У цьому мистецтво співвідноситься з людською інтуїцією, яка здійснює стрибок через розриви інформації. Тому у фантастичній літературі часто передбачається поява тих чи інших технічних досягнень (наприклад прообраз субмарини у романах Ж. Верна або лазера у О. Толстого).
Щоб насолоджуватися поезією, її слід читати вголос, оскільки поезія – це художній вираз слова, його звучання, ритму та каденції. У поезії принциповим є не стільки розкриття сенсу, скільки прослуховування її музики, крім того, вірші повинні бути пов’язані з іншими художніми напрямками. Насправді поезія пропонує набагато більше, ніж описувати, оскільки стимулює уяву. З цієї точки зору образотворче мистецтво охоплює основні мистецтва та інші. Кажуть, що те, що об’єднує все образотворче мистецтво, – це ідеал фіксації краси в композиції шляхом створення ритму, рівноваги та гармонії. Однак цей критерій не завжди дотримується у всіх художніх творах. З цієї причини класифікація образотворчого мистецтва охоплює лише сім дисциплін – живопис, скульптура, література, музика, танець, архітектура та кіно.
Первісне мистецтво збереглося в формі наскельних малюнків, різьблення на кістці та камені. Окрему категорію первісного мистецтва складають геогліфи— зображення, виконані на землі, найбільші з яких займають площу понад 500 м2. В деяких культурах натільні малюнки, татуювання, кераміка були основними формами образотворчого мистецтва. За словами Юрія Лотмана, мистецтво створює додатковий шар реальності, в якому надає людині більше свободи. Мистецтво дозволяє експериментувати, зображати не лише дещо складно реалізоване чи заборонене, а й іще неіснуюче чи неможливе. Область мистецтва через свою знаково-символічну природу завжди включає почуття відстороненості, а це неминуче вводить механізм етичної оцінки. Деякі дослідники зближують мистецтво з діяльністю тварин, таких як бджоли, терміти чи птахи, що створюють геометрично правильні об’єкти на кшталт стільників, гнізд, або видають гарний для людини спів, наслідують звуки, рухи.
Найважливішими інгредієнтами її є Психологія (художньої) творчості та Психологія (художнього) сприйняття. Кожна людина, вступаючи у життя, застає у суспільстві уже певний нагромаджений попередниками багаж знань та вмінь, оцінок та критеріїв вибору цілей, шляхів та засобів їх досягнення у діях і навіть прагненнях. Всі ці людські надбання, що становлять своєрідну ноосферу (від. грецького νοοσ (ноос) — розум, думка, мисль) Землі, в кожний даний момент існують реально, принаймні, у двох варіантах (видах, формах чи «рівнях»). Краса з точки зору мистецтва відноситься до взаємодії між лінією, кольором, текстурою, звуком, формою, рухом і розміром, яка приємна для почуттів. Деякі цілі мистецтва можуть полягати в тому, щоб висловити або передавати емоції та ідеї, досліджувати та цінувати формальні елементи заради себе або служити представництвом. Взаємодія між принципами та елементами мистецтва забезпечує мову, за допомогою якої можна обговорювати та аналізувати твори мистецтва.
Мистецтво завжди передбачає певний естетичний досвід – реальну чуттєву зустріч глядача з твором. Іноді такою зустріччю є споглядання, тобто зорове сприйняття. Але чуттєва зустріч може являти собою і слухання, наприклад прослуховування музики. Слухач теж є “глядачем” в широкому сенсі слова, тобто тим, хто чуттєво сприймає витвір мистецтва. Можна помітити, що в повсякденному досвіді слухання і бачення взаємно доповнюють один одного. У видимих нами фігурах танцю більш наочно проявляється ритміка музики, що супроводжує танець.
Посилання на це відео наведено внизу цієї сторінки. З її жанрів можна виділити пейзаж, натюрморт, портрет і ін. Укладає поняття сукупності різноманітних видів, що здійснюють функцію розваги. Особливий вид, основа якого передача думки через демонстрацію сили, спритності, сміливості. Хореографія полягає в постановці і плануванні танцю. Актор, будучи носієм драматичної дії, стверджує різноманітні ідеї і відображає реалії.
