У гурток приймали з великими почестями після випробувань. Кожен, хто приходив у гурток відмовлявся від свого майна й обіцяв зберігати в таємниці ім’я засновника. У цій його «школі» процвітали математика, філософія, астрономія і музика.
Він міг передбачати майбутнє, розмовляв із тваринами, пам’ятав минулі переселення душ. Про Піфагора — особистість, безсумнівно, видатну — складено безліч легенд. Є свідчення, що Піфагора бачили водночас у двох різних містах, що він мав золоте стегно, що одного разу його вітала людським голосом ріка Кас, тощо. Очевидно, більшість цих (свідчень) Піфагор конструював про себе сам.
Він заклав у майбутнього вченого основи музики, живопису та граматики, а також змушував його напам’ять вчити уривки з «Одіссеї» та «Іліади» Гомера. Піфагор Самоський увійшов в історію як один з найвидатніших інтелектуалів людства. У його багато незвичайних речей, і здається, що сама доля приготувала йому особливий життєвий шлях. Відомо, що Піфагор був релігійним новатором, утворив таємне суспільство, проповідував акусматичні положення. Він забороняв своїм учням їсти їжу тваринного походження, а особливо серце, яке насамперед є символом життя. Не дозволялося торкатися бобів за легендою, отриманими з крові Діоніса-Загрею.
( “Наймудріше – число”, “Бог – це число чисел”.) Згідно з легендою, засновник спілки Піфагор довів відому теорему про рівність суми квадратів катетів в прямокутному трикутнику квадрату гіпотенузи. І в той же час піфагорійці присвячували різні кути трикутника різним богам Таким чином, містика упіфагорійців поєднувалася з логікою, що в тій чи іншій мірі властиво всім раннім грецьким філософам. У Піфагорійскому союзі Гіппас протистояв Піфагору як демократ аристократу. Сам Піфагор був, мабуть, консерватором, прибічником “Батьківських звичаїв”. Імя ж Гіппаса традиція повязує з тими, хто думав, що всі вільні люди повинні брати участь в управлінні. Можливість такої соціальної позиції Гіппаса підтверджується тим, що саме Гіппас виступив проти тієї елітарності науки, яка була характерна для Сходу, але яка, на щастя, не прищепилася в Європі.
Якщо наслідувати офіційну біографію Піфагора, то в 18 років він вирушив до Єгипту, до двору фараона Амасіса, до якого його відправив самоський тиран Полікрат. Завдяки протекції, Піфагор потрапив у навчання до єгипетських жерців і був допущений до храмових бібліотек. Вважається, що мудрець провів у Єгипті близько 22 років.
На честь Піфагора був названий один з кратерів Місяця. Дивовижна книжка про пригоди Електроніка містить главу «Стілець нареченої», присвячену теоремі Піфагора. Піфагор мав дружину Феано, разом з якою виховував доньку та сина.
Вони вважали, що точка має два виміри, лінія – два, площина – три, об’єм – чотири виміри. При додаванні всіх плоских геометричних фігур – точки, лінії і площини – піфагорійці отримували ідеальну https://zabor.zp.ua/Statiy/mallorca_wilds.htm шістку. Цікавим є і той факт, що Піфагор не навчав простих людей, які прагнули отримати лише поверхневі знання. Він приймав в учні лише тих, у кому бачив вибраних та освічених індивідів.
У піфагорійській школі особлива увага приділялася медицині і психотерапевтичним практикам (тут ми, звичайно ж, використовуємо сучасний термін). Тут мова йде про розробку прийомів поліпшення розумових здібностей, уміння слухати і спостерігати, розвитку пам’яті (механічної і смислової). Вчитель Арістоксена піфагорієць Ксенофіл також переселився в Афіни, де помер у віці 105 років.
